кобальтівник

-а́, ч.

1) Робітник або майстер-металург, що витоплюють металічний кобальт та виготовляють вироби з нього.

2) Робітник, що покриває поверхні металів чи кераміки шаром кобальту.

3) Скловар, який виготовляє синє скло з кобальтовим пігментом.

4) Художник, який наносить на поверхню фарфору кобальтову синьку (синю фарбу).